Бертран Рассел. Самогубство Розуму

Нижче наведений переклад з російської огляду та аналізу двох праць видатного філософа, логіка та математика Бертрана Рассела, присвячених релігійності в теорії та практиці більшовиків. Оригінал статті: Рыклин, Михаил. “Бертран Рассел. Самоубийство разума.” В Коммунизм как религия: Интеллектуалы и Октябрьская революция, 136. М.: Новое литературное обозрение, 2009.

«Вперед» в минуле?

Переклад статті Томаса Совела «Forward to the past» © Creators Syndicate, 2012.

Іван Франко про соціалізм та його національний грунт

Передрук статті з журналу ВИБОРИ ТА ДЕМОКРАТІЯ No 3 (9)/2006, С-82-83, автор: Юрій КЛЮЧКОВСЬКИЙ, народний депутат України.

«Іван Франко», Нариси з історії України

Іван Франко, що сам спочатку захоплювався соціалістичними гаслами, проаналізувавши російський соціал-демократизм із його марксистською ідеологією, висловив жаль, «що на сю доктрину ло­виться в значній часті гарячіша українська молодь», бо соціал-де­мократизм є ворогом «суспільної самодіяльности та децентраліза­ції». А що найголовніше, як це твердив Франко,— він є «проти українського національного руху і з того погляду являється для ук­раїнства далеко гіршим ворогом, ніж російське самодержавство і російська цензура. Бо коли самодержавний тиск є тиском фізич­ної сили і, так сказати, в’яже руки, то соціал-демократизм краде душі, напоює їх пустими і фальшивими доктринами та відвертає від праці на рідному грунті. От тим то й не диво, що свідомі укра­їнці виступають проти цієї згубної доктрини, як можуть».

А в «народну» державу, в якій би через своїх вибранців пану­вав увесь народ, в якій би не було ні визиску, ні кривди, ні бідно­ти, ні темноти, як це пропагували Маркс, Енгельс і Лассаль, Франко не вірив. Він твердив, що поперед усього та все можна сила дер­жави налягла би страшенним тягарем на життя кожного поодино­кого чоловіка. Власна воля і власна думка кожного чоловіка мусіла би щезнути, занидіти, бо ану ж держава признає її шкідливою, непотрібною. Виховання, маючи на меті виховувати не свобідних людей, але лише пожиточних членів держави, зробилось би мер­твою духовною муштрою, казенною. Люди виростали б і жили би в такій залежності, під таким доглядом держави, про який тепер у найабсолютніших поліційних державах нема й мови. Народна дер­жава сталась би величезною народною тюрмою. (Марксзим. Нариси з історії України)

Також зверніть увагу:

• Критика марксизму

Іван Франко

Іван Франко, що сам спочатку захоплювався соціалістичними гаслами, проаналізувавши російський соціал-демократизм із його марксистською ідеологією, висловив жаль, «що на сю доктрину ловиться в значній часті гарячіша українська молодь», бо соціал-демократизм є ворогом «суспільної самодіяльности та децентралізації».

• «Іван Франко», Нариси з історії України
• Юрій Ключковський, Іван Франко про соціалізм та його національний грунт
• уривок з твору Що таке поступ? (повний текст; 1903). Див. також: Вільна нація вільних людей — тут Франко застерігає проти потенційної тиранічності отрути, закладеної у соціал-демократичній доктрині агресивного марксівського штибу (при цьому справедливість вимагає зазначити, що непримиренним ворогом соціалістичного вчення, особливо в його первісному, ненасильницькому, ліберал-«утопічному» вигляді, Іван Якович не був і завжди віддавав належне Сен-Симону, Прудону, Оуену та Консидерану).
• Соціалізм і соціал-демократизм (1897) — емпіричне та аналітичне спростування основних тез марксизму, про накопичення капіталу та наростання зубожіння пролетаріату. Ленінові довелось потім шукати виправдання нездійсненим прогнозам марксистів про зубожіння пролетаріату.
• До історії соціалістичного руху (1904) — розглядає закиди з боку Черкезова на адресу Маркса та Енгельса, та звинувачує їх в тому, що Маніфест комуністичної партії був «запозичений без подання джерела, …, навіть перепсовано та баламутно переданий з іншого маніфесту, написаного 1843 р. ученим фур’єристом Віктором Консідераном». Простіше кажучи, Маркс та Енгельс звинувачені в плагіаті праці Консідерана.

Також варто переглянути:

• Критика марксизму

Карл Маркс

 

• Маркс, Людина. Глава з книжки Томаса Совела «Марксизм».
• Карл Маркс, Вікіпедія.

Чим нам не подобаються комуністи?

В коментарях до одного з попередніх дописів М. Солонін питає свого співрозмоника:
Нет, я понимаю, почему коммунисты не нравились Маннергейму или Черчиллю. А чем вам коммунисты не нравятся?

В принципі, як зазначив той же автор, правда, з іншого приводу, «если такое надо объяснять, то объяснять уже ничего не надо».

Але я спробую.

Рецензія на статтю Івана Франка «Що таке поступ»

“Що таке поступ, у чім його шукати, чи є чого ним тішитися або, може журитися?”. Це початок статті Івана Яковича Франка “Що таке поступ” (1903). Франко як соціолог невідомий широкому загалу. Франко відомий як поет і письменник, менше як культуролог, етнограф і перекладач. Ця стаття стала для мене несподіваним і приємним відкриттям світу соціологічних і філософських думок І. Франка Досліджуючи людський прогрес (в термінології автора – поступ), Франко – соціолог і науковець використовує силу письменницького слова, але наукове не замінює белетристикою. Стаття “Що таке поступ” є культурологічною, історичною і соціологічною водночас. Джерело реферату.

Що таке поступ

Праця Івана Франка «Що таке поступ?» була вперше видана 1903 року окремою книжкою у видавництві «Поступ» у Коломиї і увійшла до т. 45 Зібрання творів І. Франка у 50 томах. Текст уривка наводиться за виданням: Іван Франко. Вибрані твори у трьох томах. – Т. 3. – Дрогобич: Коло, 2005. Повний текст доступний на Вікіджерелах. Рецензію на статтю можна переглянути за посиланням. Можливо стверджувати, що розвиток думки Франка присутній в книзі Фрідріха фон Хаєка «Шлях до кріпацтва». Цей уривок взятий з журналу ВИБОРИ ТА ДЕМОКРАТІЯ No 3 (9)/2006.

Соціалізм і соціал-демократизм

Іван Франко Мозаїка із творів, що не ввійшли до Зібрання творів у 50 томах. Текст запозичено з сайту myslenedrevo.com.ua.

Подається за публікацією в «Житє і слово» (1897, т. 6, кн. 4, с. 265 — 292).