Уроки висадки в Нормандії

06/04/2016 § Залишити коментар

Цього тижня, 63 роки тому, відбулась висадка на узбережжя Нормандії. Як і кожної річниці десанту 6 червня 1944 року багато слів сказано, аби відзначити хоробрість та професійність переможних Англо-американських сил.

Це все так. Та поки ми вшановуємо цей подвиг найвидатнішого покоління, який став кроком до поразки Третього Рейху, слід пригадати, що вся ця операція відбувалась на межі провалу.

Наші діди припустились декількох помилок. Вони завдали удару по артилерійських позиціях, яких насправді не існувало. Повітряний десант висадився далеко від запланованого місця. Надзвичайно важливі операції висадки десанту на плацдарм “Омаха” пішли не за планом.

Опинившись на березі, справи пішли іще гірше. Жахіття методичного знищення солдат союзників добре прихованими в нормандських живоплітах нацистськими танками невдовзі затьмарило спогади про висадку десанту.

Ніхто з американських командувачів не очікував ані складність подолання кілометрів цих непрохідних хащів, ані ефективність нових німецьких танків та протитанкових гармат.

Отже, американці висадились в Європі з тим озброєнням, що було – а воно переважно істотно поступалось озброєнню Вермахту.

Найвидатніший танковий командир в історії США Жорж Паттон був усунений від командування в цьому театрі через те, що дав стусана хворому солдатові за рік до того на Сицилії. Генерали Омар Бредлі та Бернар Монтгомері не були на стільки ж геніальними та сміливими – і десятки тисяч солдатів заплатили своїм життям за відсутність Паттона в Нормандії.

Нарешті, коли важкі бомбардування пробили дірки в захисті нацистів, морському десанту вдалось вирватись із бійні на узбережжі. Але і ця операція рясніла помилками.

Двічі поспіль бомбових ударів було завдано по власним військам. У них загинуло та поранено понад тисяча американських солдатів, включно з генералом Леслі Макнейром, офіцер з найвищим званням, який загинув в Європі. Причини його загибелі були приховані від преси, як і величезна решта інших помилок і втрат як до, так і після висадки.

Коли завершились два місяці бійні на узбережжях Нормандії, американські, британські та канадські війська були повністю знекровлені. Всього перемога в Нормандії коштувала переможцям чверть мільйона загиблими, пораненими, та зниклими безвісти, включно із майже 30 тисячами загиблих американських військових – майже вдесятеро більше, аніж за чотири роки війни в Іраку.

Тогочасні новини з інших фронтів були не ліпше. Через грубі помилки американських генералів в Італії нацистська армія спромоглась уникнути неминучого оточення, і протягом наступного року вб’є іще тисячі американських солдат протягом наступного року.

Надходили повідомлення про наступ і нелюдяну жорстокість Червоної армії на Східному фронті. Дехто в американському уряді став побоюватись, що війна, розпочата за звільнення східної Європи призведе до її закріпачення більшовиками.

Поки американські солдати зав’язли в живоплітах, на Тихоокеанському театрі тисячі солдат були втрачені у Маріанській операції. Так, американці перемагали у морських десантах, але здавалось, що вони не виносили жодних уроків із цих побоїщ.

Набагато гірші бійні ще чекали на свою чергу на островах Пелеліу, Іво Дзіма та Окінава. Всім цим кровопролитним бійням був притаманний щирий героїзм американського солдата – який нестерпно страждав через помилки розвідки та безглуздих командирів.

Які ж уроки ми можемо винести в цю річницю висадки в Нормандії?

За будь-якими історичними стандартами, наші пращури припустились стільки ж стратегічних і тактичних помилок, як і ми в Афганістані та Іраку – але втратили, через ці помилки, на десятки тисяч більше американських солдат, аніж ми. Ми турбуємось через те, що наша інтервенція в Ірак може посилити Іран; покоління висадки в Нормандії турбувалось через посилення і без того надпотужного Радянського Союзу.

Так, Друга світова війна була тотальною війною заради нашого виживання, чим не є, на думку багатьох, війна проти терору. Навіть іще більше людей не думають, що джихадисти аль-Каїди в Іраку становлять таку саме загрозу цивілізації, як і Вермахт в Європі.

Попри все, Нормандська операція має нам нагадати, що війна за своєю природою жахіття, вона рясніє дурними помилками, а перемогу здобуває той, хто помиляється менше. Наші діди це розуміли. Тому вони віддавали всі свої сили, впевнені, що для перемоги не треба бути досконалим, а лише достатньо добрим.

Урок, який винесли американці з висадки в Нормандії, полягав у тому, як подолати непередбачувану тупість і, при цьому, не програти безжальному ворогу. Ми маємо пам’ятати про це зараз так, як ніколи.

Переклад статті: Віктор Девіс Генсон, The Lessons from D-Day, Real Clear Politics, 7 червня 2007.

Advertisements

Tagged: , ,

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

What’s this?

You are currently reading Уроки висадки в Нормандії at Коментарі.

meta

%d блогерам подобається це: